Підвищення якості освіти

Підвищення якості освіти

Формування здоров’язберігаючої компетентності – важливе завдання підготовки морських фахівців

Проблема збереження репродуктивного здоров’я молоді за своєю значущістю, масштабністю, перспективністю, стратегічним характером на сьогодні є однією з найактуальніших. Проте, саме молодь є однією з найбільш соціально уразливих груп населення. З одного боку, вона є майбутнім держави, її економічним, демографічним, культурним потенціалом, а з іншого – постає перед великою кількістю особистісних проблем, що виникають унаслідок процесів входження в нове соціальне середовище та опанування нових соціальних ролей. Молоді люди схильні випробовувати нові та часто ризиковані переживання; іноді ведуть нездоровий спосіб життя, що призводить не тільки до погіршення їх психічної та соціальної адаптації, а й ставить під загрозу особисте загальне та репродуктивне здоров’я.

22 березня 2016 року психологічною службою Херсонської державної морської академії спільно з Херсонським обласним центром «Успішна жінка» у рамках компетентнісного підходу з метою формування соціальної та здоров’язберігаючої компетентностей проведено тренінг із питань збереження репродуктивного здоров’я та планування сім’ї. У цьому заході взяли участь 20 курсантів із академії та Морського коледжу ХДМА віком від 15 до 20 років.

Учасники тренінгу дізналися про згубні фактори, що впливають на здоров’я людини, методи планування сім’ї та засоби профілактики інфекцій, що передаються статевим шляхом.

Кожен курсант отримав буклет із доступною інформацією про важливість репродуктивного здоров’я та планування сім’ї, а також призи за участь, які надала громадська організація «Успішна жінка». По закінченню тренінгу курсанти академії та коледжу зробили висновок, що за своє здоров’я і здоров’я майбутніх дітей несе відповідальність кожен із них.

У Херсонській державній морській академії проведено міжкафедральну науково-методичну конференцію: «Впровадження компетентнісного підходу: досягнення і виклики»

20 травня 2015 року на базі Херсонської державної морської академії проведено міжкафедральну науково-методичну конференцію «Впровадження компетентнісного підходу: досягнення і виклики», у якій взяли участь викладачі кафедр англійської мови академії та Морського коледжу.

Із вітальним словом виступили почесні гості: д.пед.н., професор, перший проректор ХДМА Кулікова Л. Б. та к.т.н., доцент, проректор з науково-педагогічної роботи ХДМА Бень А. П.

Під час конференції обговорювалися такі питання: «Укладання робочої навчальної програми на основі компетентнісного підходу», «Компетентнісно-орієнтовані моделі навчання», «Критерії та система оцінювання письмових комунікативних компетенцій», «Досвід впровадження 100-бальної шкали оцінювання англомовних комунікативних компетенцій», «Особливості укладання тестів з урахуванням компетентнісного підходу до оцінювання англомовних комунікативних компетенцій курсантів», «Специфіка оцінювання усних комунікативних компетенцій», «Відповідність навчальних посібників з англійської мови за професійним спрямуванням особливостям компетентнісного підходу».

Із заключним словом до всіх присутніх звернулася к.пед.н., професор, завідувач кафедри англійської мови в судноводінні Кудрявцева В. Ф., презентувавши доповідь «Перспективи подальшої інтеграції комунікативного підходу та компетентнісного навчання англійської мови за професійним спрямуванням».

У результаті обговорення першого етапу впровадження компетентнісного підходу на міжкафедральній науково-методичній конференції висунуто наступні пропозиції:

  1. Продовжити навчання морської англійської мови на основі комунікативного підходу, згідно з Модельним курсом 3.17. «Maritime English» IMO.
  2. Відповідно до другого етапу реалізації компетентнісного навчання, зазначеного у технічному завданні кафедри (протокол засідання Вченої ради ХДМА № 5 від 24.12.2014 р.), уточнити програми для денної та заочної форм навчання на здобуття кваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «магістр» з урахуванням професійного компоненту усних і письмових компетенцій студентів, форм контролю та часу на їх комплексну перевірку у межах кожної теми програми навчання.
  3. Визначити перелік умінь, необхідних для перевірки усних та письмових компетенцій у навчальних посібниках і тестах.
  4. Удосконалити систему оцінювання набутих усних та письмових компетенцій: відібрати критерії та укласти різнорівневу шкалу оцінювання; уточнити систему нарахування балів, згідно з відібраними критеріями; вибрати найбільш ергономічну модель аналітичної або схоластичної шкали оцінювання усних та письмових компетенцій.
  5. Уточнити систему заохочувальних та штрафних балів не тільки за навчальний розділ, але й за навчальний модуль і семестр в цілому.
  6. Продовжити впровадження гнучкої чотирьохступеневої моделі формування компетенцій студентів, що сприяє найбільш ефективному оволодінню англійською мовою за професійним спрямуванням у зв’язку з тим, що студент не перескладає весь курс, а лише окремі компетенції, які не мав змогу опанувати раніше з-за певних причин.
  7. Доопрацювати зміст і структуру підручників з англійської мови для студентів різних спеціальностей так, щоб вони відповідали курсу навчання: РРР для 1-го та 2-го курсів, ESA для 3-го та 4-го курсів й Patchwork для 5-го і 6-го курсів. Кожний навчальний розділ повинен містити усні та письмові компетенції, які слід опанувати і можна перевірити, а кожний топік повинен розкривати інтегрований підхід до оволодіння компетенціями і завершуватися завданнями на перевірку продуктивних видів мовлення.
  8. Удосконалити тести для перевірки сформованих компетенцій студентів, які повинні включати завдання на перевірку лексичних і граматичних навичок, а також усних і письмових компетенцій.
  9. Продовжити проведення навчально-методичних семінарів-практикумів та майстер-класів з актуальних аспектів реалізації компетентнісного підходу.
  10. Організувати та провести ІІІ Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Новітні тенденції навчання іноземної мови за професійним спрямуванням» у 2016 році.
  11. Розпочати розробку методичного посібника, присвяченого досвіду впровадження комунікативного та компетентнісного підходів до навчання англійської мови в ХДМА.

На основі проведеної конференції прийнято рішення опублікувати збірку матеріалів конференції, а найкращі дослідження викладачів з питань впровадження компетентнісного підходу в «Науковому віснику ХДМА».

Теоретико-методичні засади реалізації компетентнісного підходу в системі ступеневої підготовки фахівців морської галузі

У рамках дослідно-експериментальної роботи на базі Херсонської державної морської академії 20 лютого 2015 року відбулася науково-практична конференція «Теоретико-методичні засади реалізації компетентнісного підходу в системі ступеневої підготовки фахівців морської галузі», організаторами якої виступили Міністерство освіти і науки України, Національна академія педагогічних наук України та Херсонська державна морська академія.

Основна мета – колегіальне обговорення результатів першого етапу впровадження дослідно-експериментальної роботи на базі Херсонської державної морської академії за результатами 2014–2015 навчального року, вироблення спільних підходів із пріоритетних напрямів розвитку системи морської освіти та інтеграція навчального процесу на основі компетентнісного підходу в державну освітню політику України.

Для участі у конференції запрошені представники Верховної Ради України, Міністерства освіти і науки України, Академії педагогічних наук України, Херсонської обласної державної адміністрації, органів місцевого самоврядування, судноплавних та крюїнгових компаній, серед яких «Марлоу Навігейшн» та «Коламбія Шипменеджмент Україна», провідних ВНЗ України, а також керівного, професорсько-викладацького складу та курсантського активу Херсонської державної морської академії, Морського коледжу та Професійного ліцею ХДМА.

До президії конференції запрошені: академік-секретар відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України Євтух Микола Борисович; головний спеціаліст Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації Литвиненко Галина Іванівна; в.о. начальника управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації Криницький Євген Анатолійович; начальник тренінг-центру ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна» Сагло Сергій Григорович; голова спілки ректорів ВНЗ ІІІ–ІV рівнів акредитації Херсонської області, ректор Херсонського національного технічного університету, д.т.н., професор Бардачов Юрій Миколайович; перший проректор Херсонської державної морської академії, професор Кулікова Лілія Борисівна; заступник голови Студентської ради Херсонської державної морської академії Рижков Володимир Юрійович.

Перед початком конференції присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв «Небесної сотні», які поклали своє життя, відстоюючи гідність та незалежність нашої держави під час трагічних подій на майдані Незалежності у м. Києві.

Відкрив урочисте зібрання ректор Херсонської державної морської академії, професор Ходаковський Володимир Федорович. Він розкрив основні пріоритети впровадження компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу у нашому навчальному закладі і зауважив, що зазначений експеримент академія проводить спільно з Національною академією педагогічних наук України, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 1148 від 7.10.2014 р.

Із привітальним словом до учасників конференції звернулися в.о. начальника управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації Криницький Євген Анатолійович та начальник тренінг-центру ТОВ «Марлоу Навігейшн Україна» Сагло Сергій Григорович.

Тему актуальності проблеми розвитку вищої освіти в Україні розкрив у виступі почесний гість – академік-секретар відділення вищої освіти Національної академії педагогічних наук України Євтух Микола Борисович. Він висловив свої сподівання щодо успіху спільного проекту.

Для розгляду на конференції винесено широке коло питань, спрямованих на обговорення та пошук шляхів вдосконалення підходів до підготовки кадрів для морської галузі, організації експерименту із впровадження компетентнісного підходу в навчальний процес ХДМА, розробку нових методів діагностики якості результатів освітнього процесу, що дозволять найбільш повно виявити рівень оволодіння курсантами (студентами) загальними і професійними компетентностями.

Перейшовши на новий рівень організації навчально-виховного процесу, колектив академії визначив головну мету своєї діяльності – розробити таку систему підвищення рівня якості морських фахівців, що дозволила б їм стати конкурентоспроможними на світовому ринку праці шляхом експериментального відпрацювання найбільш ефективної методики підготовки спеціалістів у галузі. Що водночас поєднала б найкращі національні та світові традиції майбутнього командного складу відповідних компетенцій. Про це у своєму виступі повідомила д.п.н., професор, перший проректор Херсонської державної морської академії Кулікова Лілія Борисівна. Також вона розповіла про концептуальні засади проведення дослідно-експериментальної роботи за темою «Теоретико-методичні засади реалізації компетентнісного підходу в системі ступеневої підготовки фахівців морської галузі» у Херсонській державній морській академії на 2014–2018 роки.

Завідувач навчального відділу Херсонської державної морської академії Струмінська Людмила Юхимівна виступила з доповіддю «Організація навчального процесу в ХДМА в умовах проведення експерименту». Вона ознайомила присутніх з найважливішими заходами, що відбулися та будуть здійснюватися в нашому навчальному закладі стосовно зазначеного експерименту.

Про компетентнісну модель морського фахівця та формування досвіду впровадження модульного навчального плану в умовах експерименту проінформував к.п.н., доцент, декан факультету судноводіння Херсонської державної морської академії Чернявський Василь Васильович. Він зазначив: «Внаслідок проведення системного аналізу керівних документів міжнародних морських організацій, програм підготовки морських фахівців в інших країнах, ми вважаємо, що краща система організації навчально-виховного процесу полягає у модульній побудові навчального плану». Виходячи з принципу цього плану, Василь Васильович запропонував концепцію поетапного формування і контролю рівня засвоєння професійних компетентностей на прикладі освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр»-судноводій.

З етапами впровадження компетентнісного підходу в підготовці механіків та електромеханіків на факультеті суднової енергетики ХДМА ознайомив к.т.н., доцент, декан факультету суднової енергетики Херсонської державної морської академії Білоусов Євген Вікторович. Він зазначив такі етапи: формування бази компетентностей, необхідних у професійній діяльності судновими механіками і електромеханіками; формування структури підготовки морських фахівців; формування змістовної частини професійної підготовки, необхідної для оволодіння професійними компетентностями; формування міжпредметних зв’язків між блоками професійної загальноінженерної й загальнонаукової підготовки та ін. «Ґрунтуючись на переліку компетентностей, робочими групами факультету була сформована структура професійної підготовки за обома спеціальностями. Під час цього було взято за основу модельні курси ІМО та ряд інших міжнародних нормативних документів, якими регламентована академічна тренажерна підготовка претендентів на зайняття відповідної посади» – зазначив Євген Вікторович.

Завідувач навчально-методичного відділу Черненко Валентина Володимирівна представила виступ «Методичне забезпечення навчального процесу в рамках реалізації експерименту». Вона наголосила, що навчально-методична робота завжди була і є одним із пріоритетних напрямів діяльності колективу Херсонської державної морської академії вцілому. Одна з її важливих складових – методичне забезпечення ступеневої підготовки фахівців, впровадження в навчальний процес новітніх технологій, видання навчально-методичної літератури та удосконалення методики викладання. Учасникам конференції вона презентувала дві колективні монографії: «Компетентнісний підхід до змістовної складової підготовки фахівців морської галузі (Реалізація компетентнісного підходу шляхом удосконалення змістової складової дисциплін циклів гуманітарної та фундаментальної підготовки)» і «Компетентнісний підхід до змістовної складової підготовки фахівців морської галузі (Освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр». Галузь знань 0701 – Транспорт і транспортна інфраструктура. Напрям підготовки 6.070104 – Морський та річковий транспорт)».

Про комунікативну методику навчання як елемент реалізації компетентнісного підходу в системі фахової підготовки моряків розповіла к.п.н., професор, завідувач кафедри англійської мови в судноводінні Херсонської державної морської академії Кудрявцева Валентина Федорівна. Вона зазначила, що впровадження компетентнісного підходу викладачем англійської мови ХДМА полегшено тим, що даний підхід і комунікативні навчання в тому вигляді, в якому застосовуються у нашому навчальному закладі, майже ідентичні: «За останні півтора року стало зрозумілим, чим глибше ми вивчаємо іноземний досвід використання компетентнісного підходу (документи та статті, що є в Україні), тим більше усвідомлюємо, що ми фактично впровадили компетентнісний підхід з тими невеликими аспектами, що нам ще необхідно доопрацювати. Важливим елементом у цьому було те, що ми із самого початку використовували ІМО модельний курс 3/17 (Maritime English), в повному його обсязі, звертаючи увагу на кожну деталь, подану в ньому».

Викладач кафедри англійської мови в судноводінні Херсонської державної морської академії Роменський Олександр Володимирович доповів про курс «Менеджмент морських ресурсів» у системі підготовки морського фахівця в ХДМА. Він підкреслив, що експеримент, що проводиться на базі нашого навчального закладу, не передбачає суттєвих змін існуючих стандартів морської освіти, натомість максимально поєднує національні традиції та міжнародний досвід у підготовці морських фахівців.

Про місце загальних компетентностей у структурі підготовки морського фахівця у процесі викладання дисциплін гуманітарного циклу проінформувала к.п.н., доцент, заступник декана факультету суднової енергетики Херсонської державної морської академії Ляшкевич Антоніна Іванівна. Вона наголосила на дисциплінах гуманітарного циклу, що посідають пріоритетне місце у процесі формування загальних компетенцій, в основу яких лягли «вимоги національних нормативних документів вищої школи, а також світовий досвід у цій галузі, зокрема, акумульований у проекті ТUNING». Антоніна Іванівна окреслила складові компетенції, необхідні для формування загальноосвітньої, культурної і морально вихованої особистості та вмінь майбутнього фахівця морської галузі.

Начальник Морського коледжу ХДМА, к.т.н., доцент Тригуб Сергій Миколайович ознайомив усіх присутніх з оцінюванням результатів навчання та заходами забезпечення якості освіти у системі компетентнісного підходу в організації навчального процесу в Морському коледжі. «Наша мета в рамках компетентнісного підходу – досягти безперервного оцінювання, що є поєднанням сумативного і нормативного оцінювання», – зазначив доповідач.

Обговоривши важливі та актуальні проблеми і перспективи розвитку морської освіти в Херсонській державній морській академії та в Україні, учасники конференції відзначають, що головне питання її модернізації шляхом переходу на засади компетентнісного підходу – досягнення нової якості освіти, що стає можливим завдяки впровадженню нових способів організації навчального процесу, вибору засобів і методів реалізації компетентнісного підходу, підвищення професійної компетентності педагогів.

Саме тому предметом змін стають робочі програми і навчальні плани дисциплін, форми організації навчально-виховного процесу, організація практичної підготовки, система оцінювання результатів навчання та контролю якості освіти.

У центрі уваги учасників конференції були такі питання:

  1. Стан і перспективи розвитку морської освіти в ХДМА на основі компетентнісного підходу.
  2. Професійна переорієнтація кадрів для реалізації навчального процесу в умовах переходу на компетентнісний підхід в академії.
  3. Професійна компетентність викладацького складу академії, їх знання нормативної бази професійної підготовки курсантів (студентів), чітке розуміння значення дисциплін, що викладаються, в структурі формування у курсантів (студентів) загальних та професійних компетентностей.
  4. Адаптація вже наявної та розробка нової і навчально-методичної бази для реалізації навчального процесу на основі компетентнісного підходу.
  5. Розробка методів діагностики, що дозволять повною мірою оцінити ступінь оволодіння курсантом (студентом) компетентностями.

Учасники конференції відзначають низку проблем, пов’язаних із впровадженням компетентнісного підходу, що потребують подальшого вирішення:

  1. Недостатня наступність між ступенями освіти, загальною середньою та професійною (особливо галузі точних наук).
  2. Відсутній досвід або наявність недостатньої інформації щодо впровадження компетентнісного підходу в морських навчальних закладах України та світу.
  3. Потребують уточнення та поглиблення міжпредметні зв’язки курсів соціально-гуманітарних, фундаментальних та професійно-орієнтованих дисциплін з метою становлення майбутнього морського фахівця та оптимізації співвідношення теоретичної підготовки в морському навчальному закладі з результатами практичної та тренажерної підготовки курсантів на суднах морського флоту.

Учасники конференції пропонують:

- спрямовувати усі зусилля на впровадження компетентнісного підходу та реалізацію принципів ступеневої морської підготовки, відповідно до Кодексу ПДМНВ для оволодіння курсантами професійними компетентностями, згідно з вимогами щодо претендентів на зайняття відповідної посади на суднах світового торговельного флоту;

- забезпечувати розробку, апробацію та впровадження нових освітніх технологій у рамках переходу на компетентнісний підхід;

- продовжити пошук ефективних форм роботи, що сприятимуть наступності між середньою і професійною освітою для посилення мотивування потенційних абітурієнтів до вибору морських професій;

- продовжити пошук ефективних форм організації навчально-виховного процесу, що раціонально поєднували б академічну, практичну та тренажерну підготовки майбутніх фахівців морської галузі;

- продовжувати роботу з аналізу та адаптації в навчальний процес ХДМА передового досвіду установ і педагогів системи морської освіти (через педагогічний експеримент, проведення науково-методичних семінарів та конференцій, підготовки публікацій у фахових виданнях, участь у професійних конкурсах і т. ін.);

- посилити науково-дослідну роботу з розробки теоретичних засад щодо впровадження компетентнісного підходу в навчальний процес морських навчальних закладів України на рівні підготовки низки кандидатських та докторських дисертаційних робіт за результатами теоретичних та експериментальних досліджень, що проводяться в ХДМА в рамках науково-дослідного експерименту;

- посилити співпрацю з представниками провідних світових судноплавних та крюїнгових компаній з метою оперативних дій щодо змін, що відбуваються в морській галузі та потребують швидкого реагування щодо модернізації навчального процесу;

- рекомендувати до публікації у фахових періодичних виданнях результатів теоретико-методичних та експериментальних досліджень, що узагальнюють досвід реалізації цілей і завдань удосконалення морської освіти в умовах впровадження компетентнісного підходу;

- подати у письмовій формі звіти про результати реалізації першого етапу дослідно-експериментальної роботи «Теоретико-методичні засади реалізації компетентнісного підходу в системі ступеневої підготовки фахівців морської галузі» до Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук і Міністерства освіти та науки України у визначений термін.

У заключному слові Євтух М. Б. наголосив на тому, що проведена конференція має практичний характер. Кожне теоретичне положення, висунуте доповідачами, було підкріплене практикою. Усі виступи об’єднані наскрізною проблемою – впровадженням компетентнісного підходу в систему ступеневої підготовки фахівців морської галузі.

Реалізація компетентнісного підходу на факультеті суднової енергетики ХДМА

Білоусов Є. В., доцент

Білоусов Є. В. Декан факультету суднової енергетики Херсонської державної морської академії, кандидат технічних наук

У рамках підготовки до переходу в 2014-2015 навчальному році на компетентнісний підхід у навчанні суднових механіків і електромеханіків робоча група, створена на факультеті суднової енергетики, виробила перелік компетентностей, якими повинен оволодіти курсант (студент) протягом усього періоду навчання в стінах академії. Під час формування даного переліку професійні компетенції визначалися, виходячи з базових вимог Кодексу ПДМНВ та інших нормативних документів Міжнародної морської організації. В основу загальних компетенцій лягли вимоги національних нормативних документів вищої школи, а також російський і європейський досвід у цій галузі, зокрема акумульований у проекті «Тьюнинг».

При формуванні концепції підготовки морських спеціалістів на основі компетентнісного підходу робочою групою був узятий до уваги світовий досвід, на основі якого формування професійної компетентності здійснюється за двома взаємопов'язаними та взаємодоповнюючими напрямами, а саме: академічна підготовка в стінах навчальних закладів і тренажерна підготовка у відповідних тренажерних центрах.

Академічна підготовка, у свою чергу, поєднує теоретичне навчання і практичну підготовку загальної професійної спрямованості. Тренажерна підготовка спрямована на прищеплення кандидатам на зайняття відповідної посади вузькопрофесійних знань, умінь і навичок. Тільки ефективне поєднання обох видів підготовки може дати той результат, на який сьогодні розраховує роботодавець.

Грунтуючись на переліку компетентностей, робочою групою була сформована структура професійної підготовки за двома спеціальностями, за якими ведеться підготовка на факультеті. При формуванні структури професійної підготовки були взяті за основу модельні курси ІМО та ряд інших нормативних міжнародних і національних документів, якими регламентована академічна і тренажерна підготовка претендентів на зайняття відповідної посади.

Так, при формуванні структури підготовки суднових механіків були використані:

- наказ Міністерства інфраструктури України №938 від 20.11.13 «Про затвердження Змін до Випуску 67 «Водний транспорт» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» у частині кваліфікаційних вимог до робочої професії «Моторист (Машиніст)»;

- модельний курс 7.04 - «Підготовка вахтових механіків»;

- модельний курс 7.02 - «Підготовка других і старших механіків».

При формуванні структури підготовки електромеханіків використовувалися:

- наказ Міністерства інфраструктури України №938 від 20.11.13 «Про затвердження Змін до Випуску 67 «Водний транспорт» Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників» у частині кваліфікаційних вимог до робочої професії «Електрик судновий»;

- проект модельного курсу ІМО з підготовки електромеханіків;

- модельний курс підготовки електромеханіків, розроблений міжнародною асоціацією морських університетів.

Під час розробки структури підготовки за двома спеціальностями особливу увагу було приділено ефективному поєднанню теоретичної, практичної та тренажерної підготовки курсантів. Так, у нових навчальних планах частину тренажерних курсів передбачається інтегрувати до структури академічних дисциплін, які передують практичній підготовці курсантів. У першу чергу на факультеті суднової енергетики це стосується підготовки з дисципліни «Безпека життєдіяльності», до якої інтегрується відповідний тренажерний курс. Аналогічним чином тренажерний курс «Рефрижераторний контейнер» інтегрується в дисципліну «Суднові холодильні установки».

Слід зазначити, що значну допомогу в питаннях координації тренажерної та практичної підготовки з академічною підготовкою на факультеті надають керівництво та співробітники тренажерного центру академії та відділу практики. Так, завдяки спільним зусиллям, нами вже в цьому році буде апробована нова схема підготовки. У березні-квітні 2014 року всі курсанти другого курсу пройдуть тренажерну підготовку в рамках курсу «Безпека життєдіяльності», тобто безпосередньо перед їх виходом на першу плавальну практику.

На основі розробленої структури підготовки робочою групою здійснено розподіл тематичних блоків теоретичної та практичної підготовки з відповідних дисциплін, перелік яких наведено в стандарті підготовки бакалаврів за спеціальностями, закріпленими за факультетом.

Аналіз стандарту підготовки бакалаврів 2012 року показав, що сформована в рамках компетентнісного підходу структура підготовки цілком може бути реалізована в рамках дисциплін, встановлених даним документом, як в частині підготовки суднових механіків, так і в частині підготовки електромеханіків. Під час розробки навчальних планів підготовки механіків деякі тематичні блоки, які не вдалося віднести до будь-якої з дисциплін, було запропоновано об'єднати, і на їх основі сформувати нову дисципліну за рахунок годин варіативної частини стандарту підготовки. Імовірно, ця дисципліна буде носити назву «Діагностика та дефектація суднових технічних засобів». Частину питань практичної підготовки пропонується внести до програми першої навчальної практики курсантів, яку вони проходять після першого курсу навчання.

У відповідності з виділеними до кожної дисципліни тематичними блоками, провідними викладачами випускаючих кафедр підготовлена детальна розробка змісту теоретичної і практичної частини кожної конкретної дисципліни. Розробка виконана на основі аналізу відповідних модельних курсів ІМО з чіткою прив'язкою розглянутих питань до вимог модельних курсів та кодексу ПДМНВ. У результаті цієї роботи розроблені проміжні форми з кожної дисципліни циклу підготовки бакалаврів.

Кафедри загальноінженерної та загальнонаукової підготовки факультету суднової енергетики провели роботу щодо приведення робочих програм з ряду дисциплін у відповідності до вимог модельних курсів (в першу чергу 7.04).

Сьогодні випускаючі кафедри готові розпочати розробку нових робочих програм із урахуванням компетентнісного підходу, як тільки буде узгоджено форму робочої програми.

На закінчення хотілося б подякувати всім учасникам робочих груп, якими проведено велику роботу. Особливо хотілося б відзначити співробітників кафедри англійської мови у судновій енергетиці за ту неоціненну допомогу, яку вони надали учасникам робочих груп.

Значення інтелектуалізації і компетенцій у формуванні освітніх стандартів за спеціальністю експлуатація суднових енергетичних установок

Агєєв М.С., к.т.н., доцент

Агєєв М. С. Заступник завідуючого кафедрою експлуатації суднових енергетичних установок і загальноінженерної підготовки

Управління освітнім і інтелектуальним капіталом засноване на отриманні нових знань та компетентностей. Підвищення освітнього рівня призводить до переходу від цільового накопичувального рівня забезпечення технократних здібностей до креативних. Інтелектуальні ресурси стають важливим надбанням сучасного суспільства, тому знання поряд з іншими ресурсами виступають джерелом кваліфікації персоналу морського флоту.

Обов’язковою умовою акумуляції ресурсів є персоніфікація відносин. Інтелектуалізація – найбільш помітна риса формування освітніх стандартів внаслідок того, що набуті знання є унікальними і, в той же час, незнищенними компетентностями учня.

Організації, які виступають у ролі творців нових знань, мають нагальну потребу в постійному підвищенні кваліфікації своїх кадрів. Водночас відбувається різке скорочення часового інтервалу між появою нових технологій та впровадженням їх у навчальний процес. В якості основних структуроутворюючих факторів компетентності персоналу та курсантів при формуванні освітніх стандартів можуть бути прийняті: комп’ютеризація видів навчання, фундаментальні знання і технологічні процеси пізнання, інформація, мережеві структури та комунікаційні засоби дистанційного навчання.

У стратегічному плані не існує альтернативи напряму розвитку, орієнтованого на якісні характеристики професійної придатності курсантів. Рівень кваліфікації визначається наявністю необхідної сукупності знань і засобів реалізації інтелектуального потенціалу.

Значення факторів інтелектуалізації і компетенцій у формуванні освітніх стандартів є визначальним не лише в системі навчання курсантів, але і в отримуваній кваліфікації. Всі знання та ідеї взаємодіють один з одним і для того, щоб впровадити нововведення в один з освітніх стандартів необхідно здійснювати відповідні зміни в інших. Це пояснюється тим, що у переважній більшості компетенції базуються на одночасному цілеспрямованому поєднанні та використанні найрізноманітніших знань задля отримання нових освітніх стандартів.

Багатоваріантність пізнавальної діяльності вимагає під час навчання курсантів визначення альтернатив досягнення компетенцій, заснованих на встановленні відповідних критеріїв у різних інформаційних ситуаціях, що може бути представлено як інтерактивне рішення завдань багатоцільової оптимізації.

При вирішенні завдань досягнення компетенцій курсантів необхідно для кожного типу навчального регістра знайти відповідну послідовність процедур, що включає в себе інформаційне забезпечення, сукупність критеріїв і методів навчання.

Цільові стратегічні пріоритети досягнення компетенцій у формуванні освітніх стандартів визначаються в залежності від специфіки дисципліни і не завжди можуть піддаватися чіткому визначенню та аргументації. Тому для виключення помилкових і неправильних пріоритетів під час формування освітніх стандартів треба обов’язково враховувати дані, отримані на попередніх етапах пізнання, що має бути обов’язково відображено у вигляді зворотного зв’язку інтелектуалізації персоналу з інформаційним забезпеченням освітніх стандартів (рис.1).

Рисунок 1 – Взаємодія базових категорій компетентності під час формування освітніх стандартів

Адаптивні системи освіти на відміну від звичайних традиційних систем зі зворотним зв’язком передбачають більш складний набір компетенцій. У адаптивному управлінні навчанням і досягненням освітніх стандартів можна виділити два основні завдання: планування траєкторії розвитку пізнання і діагностика та облік наявних знань для реалізації процедури досягнення мінімального набору компетенцій, необхідних для даної спеціальності. Основним завданням адаптивних систем освіти є максимальне реагування на збуджуючі фактори екзогенної та ендогенної природи. Оскільки стан освітнього рівня курсанта є екзогенною величиною, а ситуація, викликана підвищеними вимогами до компетенцій випускників, ендогенною, то це накладає на завдання проникнення знань у інтелектуальну власність персоналу необхідність відповідності та ідентифікації цих складових.

Розвиток компетенцій за своєю суттю є творчо інтуїтивним процесом, здійснення якого вимагає постійного моніторингу і контролю знань на всіх етапах їх отримання. Отримання компетенцій є системним динамічним процесом, що включає соціальні, психологічні та креативні методи пізнання і оволодіння курсантом практичними методами освоєння майбутніх спеціальностей. При цьому поряд із формуванням освітніх стандартів підвищується інтелектуальний рівень персоналу, який бере участь у навчальному процесі.

Інтелектуальний капітал – це система отриманих знань, використання яких приносить додатковий дохід за умови його раціонального споживання у вигляді набору компетенцій і практичних навичок. Він включає такі види ресурсів, які не піддаються традиційним оцінками стану учня, а породжуються знаннями персоналу. У зв’язку з цим автором цієї статті пропонується розділити отримання компетенцій під час оволодіння професійними якостями курсантів спеціальності експлуатація суднових енергетичних установок на людський фактор та організаційне забезпечення навчального процесу (рис.2)

Рисунок 2 – Структуризація компонентів, що забезпечують інтелектуалізацію навчання

Людський фактор не є умовою формування освітніх стандартів, проте при досягненні необхідних компетенцій персоналу його роль є визначальною, тому що дозволяє оцінити початковий рівень учнів та їх здатність до сприйняття необхідного матеріалу. На відміну від нього організаційне забезпечення є прерогативою навчального закладу, від якості якого залежить рівень засвоєння матеріалу та набуття компетенцій.

Висновки. Поділ компетенцій на людський фактор та організаційне забезпечення навчального процесу дозволить курсантам спеціальності експлуатація суднових енергетичних установок більш якісно оволодіти професійними навичками. Запропонована схема складу і структури взаємодій основних блоків інтелектуалізації персоналу з урахуванням причинно-наслідкових зв’язків між ними може служити основою для обґрунтування побудови освітніх стандартів.

Компетентнісний підхід: актуальне інтерв’ю

Чернявський В. В., декан факультету судноводіння Херсонської державної морської академії, кандидат педагогічних наук

Формування фахових і загальних компетентностей конкуренто-здатного фахівця морської галузі зумовлена міжнародними та національними вимогами, а також вимогами роботодавців до підготовки фахівців. Це і спричинило необхідність запровадження компетентнісного підходу до підготовки морських фахівців та визначення переліку фахових та загальних компетентностей для судноводіїв усіх рівнів від матроса до капітана згідно специфікацій визначених у ПДНВ 78/95 з Манільскими поправками.

Орієнтовну модель запровадження компетентнісного підходу до організації навчального процесу на факультеті судноводіння з метою підготовки конкурентоспроможного випускника, запропонував декан факультету судноводіння Чернявський Василь Васильович.

– Василю Васильовичу, скажіть, будь ласка, якими компетентностями повинен володіти конкурентоздатний випускник Херсонської державної морської академії?

– Для забезпечення підготовки фахівців морської галузі, що були б конкурентоспроможними на світовому ринку праці, а отже і входження академії до числа визнаних в Європі морських навчальних закладів, необхідно вирішити цілий комплекс питань, пов’язаних, у першу чергу, з визначенням змісту, методики та методів навчання, що у свою чергу, торкнуться питань кадрових, навчально-лабораторної бази та розвитку науки. Що стосується компетентностей, якими повинен володіти випускник факультету судноводіння, то це, перш за все, перелік фахових та загальних компетентностей, визначений Конвенцією та Кодексом ПДНВ 78/95 з Манільськими поправками. Аналіз фахових і загальних компетентностей на основі міжнародних і національних вимог до формування кожної окремої компетентності, дає можливість визначити методику формування кожної окремої компетентності.

– Як на Вашу думку, у чому полягає методика формування компетентності?

– Методику формування компетентності можна в загальному описати таким алгоритмом: визначення форм та видів навчальної роботи, направленої на формування компетентності; визначення матеріалу фахових навчальних дисциплін, необхідного для формування відповідної компетентності; визначення матеріалу циклів загально-інженерної, фундаментальної та соціально-гуманітарної підготовки, необхідного для формування відповідної компетентності; визначення переліку, форм та видів виховної та поза аудиторної роботи, направленої на формування компетентності (у першу чергу це стосується загальних компетентностей); визначення переліку навчальних дисциплін, у рамках яких планується формування компетентності; визначення переліку лабораторно-тренажерного обладнання; визначення форм та методики вхідного, поточного та вихідного контролю оволодіння компетентністю.

Визначення методики формування кожної компетентності дасть можливість розробити узагальнену структурно-логічну схему підготовки фахівця на основі компетентнісного підходу.

– Яке практичне значення структурно-логічної схеми підготовки фахівця певного рівня на основі компетентнісного підходу?

– Структурно-логічна схема підготовки фахівця певного рівня на основі компетентнісного підходу дасть можливість відкоригувати навчальні плани відповідно до вимог компетентнісного підходу, сформувати перелік навчальних дисциплін варіативної частини навчального плану, розробити або ж відкоригувати навчальні програми усіх циклів навчального плану на основі компетентнісного підходу, розробити або ж відкоригувати навчально-методичні комплекси всіх навчальних дисциплін на основі компетентнісного підходу, дасть можливість переглянути підходи до організації практичної підготовки.

– Які зміни слід очікувати в організації практичної підготовки при запровадженні компетентнісного підходу?

– Перш за все, це розробка наскрізної програми практики на основі затвердженого галузевого стандарту та компетентнісного підходу;

-розробка навчальних та робочих програм практики відповідно до наскрізної програми та компетентнісного підходу;

-розробка завдань практики відповідно до компетентнісного підходу;

-запровадження системи комплексного тестування курсантів після закінчення певного курсу та відправленням на практику з метою виявлення рівня оволодіння компетентностями, що повинні бути сформовані на певному етапі процесу навчання перед певним видом практики;

-запровадження системи повторного вивчення навчального матеріалу, для курсантів, у яких не у повній мірі сформовані компетентності, необхідні для проходження практики.

– Василю Васильовичу, висловіть свої сподівання щодо впровадження компетентнісного підходу у навчально-виховний процес нашого навчального закладу?

– Безсумнівно, на сьогодні є всі підстави говорити про необхідність модернізації навчально-виховного процесу академії. Враховуючи поставлену мету – виведення нашого навчального закладу в перелік визнаних у Європі та світі морських навчальних закладів, нам необхідно ґрунтовно змінити підхід до навчально-виховного процесу. На мою думку, введення компетентнісного підходу покращить систему навчально-виховного процесу.

Безпека на морі в курсі «Безпека життєдіяльності»
Cеліванов С. Є., професор

Селіванов С. Є. Завідуючий кафедрою управління судном і безпеки життєдіяльності на морі

На сьогоднішній день підхід до забезпечення безпеки людини, заснований на принципі «рятувати і виправляти», має поступитися місцем новому, що базується на принципі «передбачати і попереджати». У цих умовах найважливішим завданням професійної освіти стає компетентність спеціаліста з безпеки життєдіяльності.

У науці досі немає однозначного визначення терміну «компетентність», «компетенції», хоча компетентнісний підхід широко розповсюджений у системі освіти. Саме поняття «компетенція», поряд з такими поняттями, як «вміння», «компетентність», «здатність», «майстерність» змістовно до цього часу точно не визначено, проте всі дослідники погоджуються з тим, що поняття «компетенція» ближче до понятійного поля «знаю, як», ніж до поля «знаю, що».

Словники та довідники пропонують розділяти загальну компетенцію (від англ. сompetence) і окремі компетенції. Компетенція – це особиста здатність фахівця вирішувати певний клас професійних завдань. Також під компетенцією розуміють формально описані вимоги до особистісних, професійних та ін. якостей співробітників компанії (або до якоїсь групи співробітників). Сукупність компетенцій, наявність знань і досвіду, необхідних для ефективної діяльності в заданій предметній області називають компетентністю.

Компетентність – нова якість суб’єкта діяльності, що виявляється у здатності системного застосування знань, умінь, ціннісних установок і дозволяє успішно вирішувати різні протиріччя, проблеми, практичні завдання у соціальному, професійному та особистісному контексті. Компетентність – об’єктивний результат освоєння компетенцій конкретною особистістю.

У нашому розгляді ми виходимо з того, що компетентнісний підхід передбачає значне посилення практичної спрямованості освіти.

Використання компетентностей як результативно-цільової основи навчання безпеки життєдіяльності обумовлює відхилення від традиційної, оскільки оцінку якості результату підготовки майбутнього фахівця доцільно здійснювати за допомогою поняття «компетентність».

Робота на флоті – це складна, важка і небезпечна робота.

Особливо моряку необхідно багато знати і вміти застосовувати на практиці свої знання, оскільки морякам необхідно часто приймати рішення в умовах гострого дефіциту часу, впливу на психіку небезпечних факторів, відсутності можливості порадитися й отримати допомогу.

Моряку треба не просто знати перелік усіх небезпек, треба знати, що робити, щоб уникнути цих небезпек, а якщо вже не вдалося уникнути їх, то треба знати, як треба діяти, щоб не допустити ушкоджень судна і небезпеки для життя екіпажу. Досвід роботи моряків у складних умовах плавання зібраний у вигляді рекомендацій, інформації, правил, вимог у різних документах. Їх треба знати і виконувати.

Одним із документів, який визначає правові основи життєдіяльності на морі є Міжнародна конвенція про підготовку, дипломування моряків та несення вахти 1978 р., відома нам всім як конвенція ПДМНВ-78, і пов’язаний з нею кодекс. ПДМНВ-78 є керівництвом для моряків з урахуванням Манільських поправок 2010 року.

Конвенція ПДМНВ-78 визначає обов’язкові мінімальні вимоги до компетентності моряків з питань безпеки життєдіяльності.

Наведемо лише деякі вимоги до компетентності моряків:

- за способами особистого виживання;

- стосовно рятувальних шлюпок і рятувальних плотів;

- з протипожежної безпеки та боротьби з пожежами;

- з елементарної першої медичної допомоги.

Розглянемо для прикладу мінімальний стандарт компетентності в області особистого виживання (тобто виживання в морі у разі залишення судна).

У таблиці А-IV/1-1 Кодексу Конвенції ПДМНВ-78 зазначені такі мінімальні вимоги знань, розумінь і професіоналізму:

• можливі види аварійних ситуацій, такі як зіткнення, пожежа, затоплення судна;

• типи рятувальних засобів, зазвичай наявних на суднах;

• устаткування рятувальних шлюпок і плотів;

• місцезнаходження індивідуальних рятувальних засобів.

Принципи, що стосуються виживання, включаючи:

- значення підготовки і навчання;

- індивідуальний захисний одяг і спорядження;

- необхідність бути готовим до будь-якої аварії;

- дії, які повинні вживатися під час залишення судна;

- дії, які повинні вживатися під час перебування у воді;

- дії, які повинні вживатися на рятувальній шлюпці і плоту.

- основні небезпеки, що загрожують тим, хто зазнав лиха.

До методів демонстрації компетентності можна віднести оцінку доказів, отриманих на основі отримання заліку, включаючи практичну демонстрацію компетентності у:

- надяганні рятувального жилета;

- надяганні і використанні гідрокостюма;

- безпечному стрибку з висоти у воду;

- перевертанні перекинутого рятувального плоту у надітому рятувальному жилеті;

- плаванні в рятувальному жилеті;

- умінні триматися на воді без рятувального жилета;

- посадці в рятувальну шлюпку чи пліт з судна і з води в рятувальному жилеті;

- вживання початкових дій на рятувальній шлюпці і плоту для підвищення шансів виживання;

- постановці плавучого якоря;

- роботі з обладнанням рятувальних шлюпок і плотів;

- роботі з пристроями, що дозволяють визначити місце знаходження, включаючи радіоустаткування.

До критеріїв оцінки компетентності відноситься дія, розпочата після визначення сигналів прослідувати на місце збору, задовільно для даної аварії і відповідає встановленим процедурам.

Вибір часу і послідовність індивідуальних дій відповідають переважаючим обставинам і умовам і зводять до мінімуму потенційну небезпеку і загрозу для виживання.

Спосіб посадки в рятувальну шлюпку або пліт є відповідним і не представляє небезпеки для тих, хто терпить лихо.

Початкові дії після залишення судна і процедури та дії у воді зводять до мінімуму загрозу для виживання.

Тенденції впровадження компетентнісного підходу
в систему вищої освіти в Україні та Європі

І. Л. Барильник-Кураков

Барильник-Кураков І. Л.
Старший викладач кафедри управління судном і безпеки життєдіяльності на морі

На сучасному етапі розвитку суспільства в світовій освіті відбуваються значні зміни, як у питаннях змісту навчальних матеріалів, так і в технологіях і формах їх передачі. Освітній процес, разом з іншими процесами, які відбуваються в суспільстві, перебуває під впливом трансформації та глобалізації.

Відповідно до вимог сучасності кожному члену суспільства необхідно не тільки володіти певним обсягом знань, але і вміти вчасно реагувати на зміни, навчитися постійно відповідати потребам суспільства, ринку праці.

Серед найважливіших тенденцій сьогодні спостерігається широкомасштабний перегляд стандартів підготовки, навчальних програм і підходів до організації освіти на засадах компетентнісного підходу.

Метою нашого дослідження є з’ясування тлумачень понять «компетенція» і «компетентність», а також тенденцій впровадження компетентнісного підходу в освітній процес вищої школи.

Проблему реалізації зазначеного підходу досліджували такі вчені: Дж. Равен, В. О. Зимня, А. В. Хуторський, Г. Селевко, О. І. Пометун, О. В. Овчарук, В. Д. Шарко та ін.

Аналіз літератури дозволив встановити, що концепція компетентнісного або компетентнісно-орієнтованого навчання інтерпретується по-різному в системах освіти у всьому світі. У результаті цього, компетентність розглядається, з одного боку, як особливий перелік навичок, а з іншого – як набір загальних здібностей, що виходять за межі дисциплінарних знань і навичок [4]. Більшість дослідників під терміном «компетентність» розуміють складну інтегровану якість особистості, що обумовлює можливість здійснювати певну діяльність, причому мова йде саме не про окремі знання чи вміння й навіть не про сукупності окремих процедур діяльності, а про властивість, що дозволяє людині здійснювати діяльність в цілому. В останніх публікаціях ЮНЕСКО поняття компетентності трактується як поєднання знань, умінь, цінностей і ставлень, які можна застосувати в повсякденному житті (Rychen & Tiana, 2004).

У Рекомендаціях щодо організації дослідно-експериментальної роботи зазначено, що компетентність – це здатність особистості до практичної діяльності, яка вимагає наявності певної системи знань, а отже, розуміння, відповідного типу мислення, що дозволяє оперативно вирішувати різні проблеми і завдання.

Міжнародна комісія Ради Європи у своїх документах розглядає поняття компетентності як загальні, або ключові вміння, базові вміння, фундаментальні шляхи навчання, ключові кваліфікації, ключові уявлення, опори або опорні знання. Компетентність передбачає спроможність особистості сприймати та відповідати на індивідуальні та соціальні потреби, комплекс відносин, цінностей, знань і навичок.

Експерти країн Європейського Союзу визначають поняття компетентностей як «здатність застосовувати знання й уміння» (Eurydice, 2002), що забезпечує активне застосування знань у нових ситуаціях. Англійський вчений Дж. Равен під компетентністю розуміє специфічну здатність, необхідну для ефективного виконання конкретної дії у певній галузі, яка охоплює вузькоспеціальні знання, уміння, способи мислення, а також відповідальність за свої дії [2].

У свою чергу, А. Хуторський компетентність тлумачить як володіння людиною відповідною компетенцією, яка охоплює його особистісне ставлення до діяльності та об’єкта. З цим визначенням згодні і ми.

Таким чином, поняття «компетентність» ширше за знання, уміння і навички, не є їхньою сукупністю, тому що включає всі види діяльності: здобування знань, операційно-технологічну, ціннісно-мотиваційну.

Головне завдання сучасної системи освіти – створення умов для якісної освіти, а впровадження компетентнісного підходу – це найважливіша умова, що працює на підвищення якості освіти.

Під поняттям «компетентнісний підхід» розуміється спрямованість освітнього процесу на формування та розвиток ключових (базових, основних) і предметних компетентностей особистості. Результатом такого процесу буде формування загальної компетентності людини, що є сукупністю ключових компетентностей, інтегрованою характеристикою особистості. Така характеристика має сформуватися у процесі навчання і повинна містити знання, вміння, ставлення, досвід діяльності й поведінкові моделі особистості.

Зазначимо, що Рада Європи визначила п’ять груп ключових компетентностей, якими у процесі навчання повинна оволодіти молода людина.

1. Політичні та соціальні компетентності.

2. Компетентності, що визначають здатність до життя в полікультурному і багатонаціональному суспільстві.

3. Компетентності, що визначають володіння усним та письмовим спілкуванням, зокрема іноземними мовами.

4. Компетентності, пов’язані з виникненням інформаційного суспільства: володіння новими технологіями, вміння їх застосовувати.

5. Компетентності, що реалізують здатність і бажання безперервної протягом усього життя освіти.

Дослідження даної проблеми показало, що є й інші класифікації компетентностей, розроблені тією, або іншою країною відповідно зі своїми потребами, традиціями, особливостями своїх освітніх цілей.

Відомо, що Україна в основу розробки державних стандартів вищої школи поклала компетентнісний підхід, визначивши пріоритетними такі компетентності: соціально-особистісні, загальнонаукові, інструментальні, професійні (загально-професійні, спеціально-професійні).

Привертає увагу те, що приймаючи поняття компетентність, компетенція, компетентнісний підхід за робочі терміни, науково-педагогічна спільнота в країнах з усталеними науково-освітніми традиціями, зовсім не схильна надавати їм занадто широкого поля застосування. Поряд з ними зберігають всі права «громадянства» і такі інтегральні терміни, як знання, кваліфікація, професіоналізм, здібності та ін.

Отже, виходячи з вище сказаного, можна зробити наступні висновки:

- теоретичне обґрунтування компетентнісного підходу у вищій школі ще повністю не склалося;

- відбувається пошук нормативного набору компетентностей, що відповідають вимогам сучасності;

- проблеми сучасної вищої освіти в контексті компетентнісного підходу спонукають вітчизняних вчених до формування та реалізації власного проекту модернізації української вищої освіти, до створення принципово нових освітніх стандартів;

- тлумачення поняття «компетентнісний підхід» пов’язано з особливостями суспільно-економічного розвитку конкретної держави, специфікою формування та розвитку системи освіти.

Актуальними напрямами подальшої розробки окресленої проблеми є дослідження практики впровадження компетентнісного підходу у вищу школу Європейських держав і розуміння базових понять компетентнісного підходу.

Основні пріоритети компетентнісного підходу в організації навчально-виховного процесу у Херсонській державній морській академії

В. Ф. Ходаковський, к.і.н., професор, ректор Херсонської державної морської академії

Сьогодні в Україні сформувалася нагальна потреба переходу до нових стандартів навчально-виховного процесу. Стратегію розвитку освіти визначило Міністерство освіти і науки України.

Херсонська державна морська академія має активно включатися у цей процес, а тому треба актуалізувати увагу саме на компетентнісному підході у сфері навчання, що забезпечить високий рівень конкурентоспроможності випускника академії. У зв’язку з цим в академії створено робочу групу, яка напрацювала теоретичний матеріал і виробила основні підходи до викладання спеціальних дисциплін, які і стануть основою для впровадження їх у навчальний процес академії.

Загальними зборами професорсько-викладацького складу та навчально-допоміжного персоналу академії схвалено концептуальні засади впровадження компетентнісного підходу в організації навчально-виховного процесу ХДМА та її структурних підрозділів.

2013-2014 н. р. має стати в Херсонській державній морській академії адаптаційним роком, який надасть можливості покращити систему навчально-виховного процесу і тим самим забезпечить високий рівень кваліфікації випускників академії. Це є домінантною вимогою сьогоднішнього ринку праці.

Упровадження компетентнісного підходу в процесі підготовки суднових механіків

Білоусов Є.В., Ляшкевич А.І.

Сьогодні склалася парадоксальна ситуація: Україна, втративши основну частину свого торгового флоту, продовжує залишатися одним із провідних гравців на ринку морських перевезень. У даний час близько 40% усіх екіпажів на суднах європейських судновласників укомплектовано моряками-вихідцями з України.

Безумовно, це є досить обнадійливим фактом, по-перше, тому, що це – реальний вихід України на міжнародні ринки праці, по-друге, це забезпечує прибуток у країну до одного мільярда доларів на рік.

Морська галузь, будучи міжнародною, диктує свої правила підготовки моряків по всьому світу. Сьогодні немає поняття українського або філіппінського моряка, а є поняття моряка-вихідця з Філіппін або з України. Незалежно від того, де вони пройшли підготовку, вони повинні відповідати одним вимогам – вимогам Міжнародної морської організації (ІМО). Ці вимоги викладено у міжнародному кодексі з дипломування моряків та несення вахти (ПДМНВ), в основі якого лежить багаторівнева підготовка морських спеціалістів на основі компетентнісного підходу [1].

Наприклад, у процесі підготовки суднових механіків передбачено п'ять рівнів, починаючи від рядового і закінчуючи старшим механіком (рис.1). При підготовці суднових електриків – два рівня: електрик і електромеханік. Для кожного рівня виділено основні функції, які той чи інший фахівець має виконувати на судні, а під кожну функцію виписано компетенції, якими має оволодіти претендент на обіймання відповідної посади. Чим вищий рівень підготовки, тим більшою кількістю компетенцій повинен володіти претендент, включаючи компетенції попередніх рівнів.

Така система підготовки, прийнята в більшості країн світу, для України є новим напрямком в організації навчального процесу. Тому актуальність упровадження компетентнісного підходу в систему підготовки кадрів в Україні буде посилюватися з урахуванням виходу нашої країни на світові ринки праці, а для морської галузі, яка вже є міжнародною, таке завдання є першочерговим.

У вітчизняній літературі існує досить багато визначень компетентнісного підходу, однак стосовно морського освіти ми пропонуємо зупинитися на такому трактуванні: компетентнісний підхід – це сукупність загальних принципів визначення цілей освіти, відбору змісту освіти, організації освітнього процесу й оцінки результатів навчання [2].

Рисунок 1. Багаторівнева схема підготовки суднових механіків відповідно до кодексу ПДМНВ на основі компетентнісного підходу.

Це визначення найбільш повно узгоджується з тими принципами, які лежать в основі кодексу ПДМНВ. Спробуємо продемонструвати це на прикладі професійної підготовки суднових механіків, розглянувши основні аспекти їх підготовки на основі наведеного визначення та вимог кодексу:

1. Мета освіти полягає в розвиткові у курсантів і студентів здатності самостійно вирішувати проблеми майбутньої професійної діяльності, а також в інших сферах і видах діяльності на основі використання професійного і соціального досвіду, елементом якого є і їх власний досвід. У кодексі ПДМНВ ці здібності відображаються у вигляді набору компетентностей, якими має оволодіти претендент для виконання ним тієї чи іншої функції. На рис. 2 представлено структуру запозиченої з ПДМНВ таблиці А-ІІІ/2, де сформульовано основні вимоги для підготовки других і старших механіків. Ці компетенції внесено у першу колонку таблиці.

2. Зміст освіти являє собою адаптований досвід вирішення професійних, соціальних, пізнавальних, моральних, політичних та інших проблем на основі отриманих знань, умінь і навичок. У кодексі ПДМНВ професійні знання, вміння та навички виділено у другій колонці таблиці А-ІІІ/2 (рис. 2);

3. Сенс організації освітнього процесу полягає у створенні умов для формування в учнів досвіду самостійного вирішення професійних, пізнавальних, моральних та інших проблем, що становлять зміст освіти. У ході освітнього процесу курсанти повинні продемонструвати оволодіння відповідними компетенціями, способи демонстрації яких представлені у третій колонці таблиці А-ІІІ/2 (рис. 2).

4. Оцінка освітніх результатів ґрунтується на аналізі рівнів освіченості, досягнутих учнями на певному етапі навчання. Приклад критеріїв для оцінки ступеня оволодіння цими компетенціями наведені у четвертій колонці таблиці А-ІІІ/2 (рис. 2) кодексу ПДМНВ.

Будучи законодавчою базою для визначення компетентностей у відповідності до заявлених функцій, кодекс ПДМНВ не регламентує порядок підготовки морських фахівців, а лише дозволяє визначити рівень їх компетентності.

Для організації освітнього процесу в усіх навчальних закладах морського профілю ІМО розроблено універсальні модельні курси, що охоплюють мінімальний набір знань, умінь і навичок, якими має оволодіти претендент на обіймання тієї чи іншої посади на судні. Модельні курси являють собою логічно структурований документ, у якому для кожного рівня підготовки визначено міжпредметні зв'язки, наведено тематичний план занять і рекомендації з організації процесу навчання. Підготовка механіків регламентується курсами ІМО 7.04 – для рівня вахтового механіка і 7.02 – для другого рівня і старшого механіка [3].

Колонка 1

Колонка 2

Колонка 3

Колонка 4

Сфера компетенції

Знання, розуміння та професійні навички

Методи демонстрації компетенції

Критерії для оцінки компетентності

Управління роботою механізмів рухової установки

Проектні характеристики робочих пристроїв наступних механізмів та пов'язаного з ними допоміжного обладнання: 1 судновий дизель;
2 суднова парова турбіна;
3 суднова газова турбіна;
4 судновий паровий котел.

Екзамен та оцінка результатів підготовки, отримана в одній або кількох із таких форм:
1 схвалений стаж роботи;
2 схвалений стаж підготовки на навчальному судні;
3 схвалена підготовка на тренажері, коли це можна вжити; 4 схвалена підготовка з використанням лабораторного обладнання.

Проектні характеристики і робочий пристрій пояснюються і розуміються належним чином.

Рисунок 2. Фрагмент таблиці А-ІІІ/2 кодексу ПДМНВ, де сформульовано основні вимоги з підготовки других і старших механіків.

Кожен пункт модельного курсу спрямовано на оволодіння курсантами однією або декількома компетенціями кодексу ПДМНВ. Таким чином, інтеграція модельних курсів ІМО в навчальний процес підготовки на рівні морського ліцею, коледжу академії дозволяє виконати мінімальний стандарт компетентностей під час підготовки морських спеціалістів на кожному освітньому рівні (рис. 1).

Інтеграцію модельних курсів у національні стандарти підготовки може бути здійснено, на наш погляд, на рівні перегляду чинних робочих програм дисциплін циклу професійної підготовки шляхом суворого дотримання тематичного плану робочої програми з відповідними тематичними блоками модельних курсів.

Попередній аналіз кодексу ПДМНВ, модельних курсів, дозволяє припускати, що в рамках національного стандарту підготовки, багато курсів спеціальних дисциплін, можуть бути значно розширені як в плані виділення більшої кількості годин на вивчення окремих тем, так і в плані внесення в тематичний план тем, не передбачених модельними курсами. Такий підхід дозволить не тільки підвищити якість підготовки відповідно до основних компетенцій, але і розширити світогляд курсантів із даного предмету, посиливши їх базову підготовку.

Безумовно, розширення і поглиблення курсів професійної підготовки вимагатиме перегляду міжпредметних зв'язків із курсами загальноінженерної та загальнонаукової підготовки, які так само вийдуть за межі, визначені в модельних курсах.

Ураховуючи сказане вище, пропонуємо таку схему впровадження компетентнісного підходу у навчальний процес факультету суднової енергетики:

- приведення навчальних планів дисциплін циклу професійної підготовки у відповідність до модельних курсів ІМО;

- уведення до робочих програм тем, що виходять за рамки компетентностей, розглянутих у модельних курсах, що дозволяють поглибити знання учнів із даного предмету;

- приведення внутрішньопредметних зв’язків у відповідність згідно з наявними підручниками, технічними засобами навчання, лабораторною базою, з урахуванням методичних рекомендацій, наведених у розділах D модельних курсів;

- розробка міжпредметних зв’язків, що виходять за рамки основного модельного курсу, дисциплін загальнонаукового та загальноінженерного циклів;

- розробка робочих програм дисциплін загальноінженерного циклу з урахуванням рекомендацій модельних курсів і міжпредметних зв’язків з курсами циклу професійної підготовки, приведення у відповідність внутрішньопредметних зв’язків;

- розробка міжпредметних зв’язків дисциплін загальноінженерного циклу із загальнонауковими дисциплінами;

- розробка інтегрованих програм дисциплін загальнонаукового циклу з дисциплінами загальноінженерного і загальнонаукового циклів з урахуванням вимог модельних курсів і міжпредметних зв’язків.

Таким чином, описана схема дасть можливість упровадження компетентнісного підходу, починаючи з блоку професійної підготовки, який засновано на суворій відповідності до вимог ІМО та національних стандартів, структуруючи весь процес навчання на формування компетентності курсантів у сфері їх майбутньої професійної діяльності.

Компетентнісний підхід: актуальне інтерв’ю

Півоваров Л. А. викладач кафедри «Управління судном та безпеки життєдіяльності», капітан далекого плавання

Актуальність вивчення електронної картографічної навігаційної інформаційної системи (ЕКНІС) обумовлена Положенням Міжнародної Конвенції SOLAS , частиною V , правилом 19.2.10 «Про обов’язкове встановлення ЕКНІС на суднах морського флоту», яке вступило в дію з 01.01.2012р. та положеннями Міжнародної Конвенції STCW (ПДНВ) розділами А-ІІ/1 та А-ІІ/2.

Про необхідність набуття компетентностей при вивченні предмета «Навігаційні інформаційні системи» ми спілкувалися з викладачем кафедри «Управління судном та безпеки життєдіяльності», капітаном далекого плавання Леонідом Абрамовичем Півоваровим.

– Леоніде Абрамовичу, скажіть, будь ласка, які сертифікати повинні мати капітани, старші помічники і навігаційні офіцери згідно з Манільськими поправками?

– Згідно з Манільськими поправками до Кодексу ПДМНВ, капітани, старші помічники капітанів і навігаційні офіцери, що працюють на суднах з ЕКНІС, повинні мати сертифікати про використання ЕКНІС у відповідності з ІМО Модельним курсом 1.27 (2012).

– Якими критеріями варто користуватися для оцінки компетентності при вивченні предмета «Навігаційні інформаційні системи»?

– Нагляд за інформацією ЕКНІС здійснюється таким способом, який сприяє безпечному плаванню. Інформація, отримана з ЕКНІС (у тому числі накладення радіолокаційного зображення та функції радіолокаційного стеження, якщо передбачено), правильно тлумачиться та аналізується, беручи до уваги обмеження обладнання, (усі під’єднанні датчики, у тому числі радіолокатор та АІС), а також переважаючі обставини та умови плавання.

– Якими знаннями та професійними навичками з використанням ЕКНІС оволодіватимуть майбутні морські фахівці?

– Судноводіння з використанням ЕКНІС забезпечить знання можливостей та обмежень роботи ЕКНІС. Це і глибоке розуміння даних Електронної Навігаційної Карти (ЕНК), точності даних, правил подання варіантів відображення різних форматів карт; небезпека надмірної довіри та знання функцій ЕКНІС, які необхідні згідно чинних експлуатаційних вимог.

– Яким чином побудована програма навчального предмету?

– Програма розроблена у строгій відповідності до вимог і рекомендацій Міжнародної Конвенції SOLAS, частини V, Правила 19; Міжнародної Конвенції STCW (ПДНВ) з урахуванням Манільських поправок; ІМО Модельними курсами: 7.01, 7.03, 1.27, 1.34, 1.07, 1.08 та Національним стандартам освіти.

1

Сфера компетенції.

2

Знання, розуміння та професійні навички.

3

Методи демонстрації компетентності.

4

Критерії для оцінки компетентності.

5

Навчальна дисципліна, в рамках якої забезпечується оволодіння компетенцією.

6

Перелік тем відповідної навчальної дисципліни, кількість годин, форма проведення.

7

Перелік навчального матеріалу циклу математичної та природничо-наукової підготовки, що необхідний для оволодіння матеріалом.

8

Перелік навчального матеріалу циклу професійної та практичної підготовки, що необхідний для оволодіння матеріалом.

– І, наостанок, висловіть свої сподівання щодо впровадження розробленої програми?

– Після теоретичного курсу, практичних та лабораторних робіт на новому комплексі TRANSAS курсанти повинні в повній мірі оволодіти наступними знаннями, вміннями та навичками: можливістю та обмеженням ЕКНІС, інтерпретаціями та аналізом інформацій, отриманої від ЕКНІС, управлінням операційними процедурами, системними файлами та даними, використанням ЕКНІС для планування маршруту, відтворенням обставин, що пройшли та перевірками функцій системи.

Багаторічний особистий досвід роботи на суднах з ЕКНІС у складі інтегрального навігаційного комплексу, який відповідав усім останнім вимогам ІМО, дозволяє сподіватися на успішне втілення розробленої програми у навчальний процес.

Навчання англійською мовою

Навчання англійською мовою

далі